Для чого у Львові затверджено перелік відомостей, які “не містять ознак публічної інформації”?

Що мав на увазі виконавчий комітет Львівської міської ради,  затверджуючи  ПЕРЕЛІК відомостей, які “не містять ознак публічної інформації”? Чи не перевищив свої повноваження виконавчий комітет, затвердивши відповідний перелік?

05.08.2011 виконавчий комітет Львівської міської ради рішенням №737 затвердив перелік відомостей, які не містять ознак публічної інформації.

Проблема тільки в тому, що Закон України “Про доступ до публічної інформації” не передбачає такого поняття як перелік відомостей, які не містять ознак публічної інформації. Більше того, відомості, зазначені у ПЕРЕЛІКУ, є публічною інформацією.

Закон “Про доступ до публічної інформації” надає право розпоряднику інформації затверджувати тільки перелік відомостей, що становлять службову інформацію. У пункті 4 славнозвісного ПЕРЕЛІКУ до непублічної інформації віднесена службова інформація. Це порушує ст.6 Закону, яка говорить, що службова інформація — це ПУБЛІЧНА інформація з обмеженим доступом. Службова інформація, в принципі, не може бути непублічною.

В будь-якому випадку документ написаний так, що дозволить працівникам відділів та управлінь міської ради відмовляти запитувачам інформації в її отриманні, оскільки вона за рішенням №737 “не містить ознак публічної”. Тому зосередимось на аналізі інформації, яка на думку виконкому, не є публічною інформацією.

п.1 Інформація, яка на день надходження запиту не відображена та не задокументована будь-якими засобами і на будь-яких носіях та її відображення і документування не передбачено чинним законодавством — це положення взяте зі ст.1 Закону “Про доступ до публічної інформації”. Незадокументована інформація не є публічною і не повинна надаватися за запитами на інформацію, поданим відповідно до цього закону. Проте ніхто не забороняє громадянам надсилати звернення з проханням надати незадокументовану інформацію про діяльність органу місцевого самоврядування на підставі ст.38 Конституції України та Закону України “Про звернення громадян”. Розпорядник інформації, отримавши запит про надання незадокументованої інформації, якщо він нею володіє, зобов’язаний трактувати його як звернення громадян і надати відповідь по суті, тільки у тридцятиденний термін.

п.2 Інформація, яка отримана або створена при опрацюванні матеріалів, пов’язаних з співробітництвом Львівської міської ради, її виконавчих органів, Львівського міського голови або інших посадових осіб з органами місцевого самоврядування інших держав, міжнародними організаціями, дипломатичними установами, акредитованими в Україні.

На якій підставі виконавчий комітет вирішив обмежити доступ до цієї інформації не зрозуміло, оскільки це суперечить Закону “Про доступ до публічної інформації”. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (ст.1). Жодним українським законом листування органу місцевого самоврядування з органами інших держав не визнається інформацією з обмеженим доступом. Якщо таке листування містить конфіденційну, таємну чи службову інформацію, то в кожному конкретному випадку застосовується передбачений Законом трискладовий тест (ч.2 ст.6). Тобто тільки в тому випадку може бути відмовлено у доступі до того чи іншого листа, якщо розголошення розміщеної у ньому інформації може завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, охороні здоров’я населення, захисту прав інших людей, збереженню інформації, одержаної конфіденційно, або підтриманню авторитету і неупередженості правосуддя; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Автоматичне віднесення усієї кореспонденції до інформації з обмеженим доступом порушує права членів територіальної громади на отримання публічної інформації, що в ній розміщена.

п.3 Інформація, яка отримана або створена при листуванні з органами державної влади, органами місцевого самоврядування — апріорі не може автоматично обмежуватися у доступі з зазначених вище підстав.

...підприємствами, установами, організаціями, громадянами. Тут мотивація закриття більш зрозуміла, проте теж не може бути автоматичною, і тим більше не може відноситись до службової. Найбільш ймовірно листування з юридичним та фізичними особами може містити конфіденційну інформацію, яка є з обмеженим доступом. Проте і в цьому випадку має застосовуватися трискладовий тест.

Як підсумок: як не трактувати цей ПЕРЕЛІК чи як непублічну інформацію, чи як службову, він все одно суперечить Закону “Про доступ до публічної інформації”, і в подальшому, може використовуватись з метою обмеження доступу мешканців Львова до інформації про діяльність органів місцевого самоврядування. Питання: чи є плутанина у термінах елементарною юридичною безграмотністю, чи зумисною помилкою, яка ускладнюватиме процес оскарження відмов в отриманні інформації — залишається відкритим.

 

Оксана Ващук

Коментарі:

Створено і підтримується ІПЦ НАШЕ ПРАВО.
(c) 2006 - 2017 р.

bigmir)net TOP 100