Часто люди незадоволені роботою органів публічної адміністрації та їхніх посадових осіб. Причинами такого невдоволення є неналежне виконання відповідними чиновниками своїх обов’язків. Очевидно, основним завданням міських урядовців має бути служіння територіальній громаді. Спробуємо з'ясувати, чи карають посадовців Львівської міської ради? Як часто? Яку відповідальність несуть вони за невиконання своїх обов’язків?

Для ознайомлення з практикою притягнення службових та посадових осіб ЛМР до дисциплінарної відповідальності громадською організацією “Інформаційно-правовий центр “Наше право” був надісланий запит на таку інформацію:

1. Кількість службових та посадових осіб Львівської міської ради, яких притягнуто до дисциплінарної відповідальності в 2009, 2010, 2011 роках (за кожен рік окремо);

2. Кількість кожного виду правопорушень, за які ці особи притягувались до дисциплінарної відповідальності;

3. Кількість кожного виду дисциплінарних стягнень, які до них застосовувались.

З 7 департаментів та 34 управлінь Львівської міської ради відповідь надійшла з 7 департаментів та 16 управлінь, в яких за останні три роки до дисциплінарної відповідальності загалом було притягнуто 94 особи. Серед них є такі, де жодна посадова чи службова особа не притягувалась до дисциплінарної відповідальності. Це департамент “Євро 2012”, департамент фінансової політики, департамент економічної політики, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, управління державної реєстрації, управління муніципальної дружини, архівний відділ, управління транспорту та зв'язку, управління культури, відділ у справах дітей, управління туризму. Отож, дані структурні підрозділи міської ради є найбільш зразковими стосовно застосування до своїх працівників різних видів відповідальності у порівнянні з іншими.

Виявлено також незначну кількість притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності в управлінні охорони історичного середовища (4 особи), адміністративно-господарському управлінні (3 особи), юридичному управлінні (4 особи), управлінні “Дозвільний офіс” (2 особи), департаменті “Адміністрація міського голови (4 особи), департаменті житлового господарства та інфраструктури (6 осіб), управлінні молоді, сім'ї та спорту (2 особи), управлінні освіти (1 особа), управлінні соціального захисту (3 особи), управлінні охорони здоров'я (1 особа). Найбільше порушень дисципліни спостерігається в управлінні капітального будівництва (14 осіб), управлінні комунальної власності (23 особи), та департаменті містобудування (27 осіб).

Решта 18 управлінь, що входять до структури ЛМР, запитуваної інформації взагалі не надали. Це управління контролю і аудиту, управління екології та благоустрою, управління архітектури, управління внутрішньої політики, управління адміністрування місцевих та залучених фінансів тощо. Виникають сумніви, що в цих управліннях усі працівники належно виконують свої посадові обов’язки.

Стосовно видів і кількості дисциплінарних стягнень, в переважній більшості застосовується догана (47 разів), затримка у присвоєнні чергового рангу (30 разів), відтак затримка у призначенні на вищу посаду (12 разів), попередження про неповну службову відповідність (6 разів), і нарешті звільнення (1 раз). На відміну від дисциплінарних стягнень, види яких закріплені законодавством України, види правопорушень бувають дуже різноманітними і залежать від обов'язків, які покладені на певну особу органу місцевого самоврядування. Щодо службових та посадових осіб ЛМР, то виявлено, що неналежне виконання посадових обов'язків є правопорушенням, яке найчастіше ними вчиняється (28 осіб). Частими є порушення трудової дисципліни (6 осіб), неналежне виконання службових обов'язків (4 особи).

Також виявлені інші причини накладення дисциплінарних стягнень на працівників ЛМР: за результатами висновку колегії Рахункової Палати, за наслідками ревізії КРУ, за наслідками подання прокурора міста Львова, невиконання доручення першого заступника міського голови, порушення вимог чинного законодавства, порушення вимог закону “Про звернення громадян”.

Особливо впадає у вічі те, що за останні три роки було звільнено лише одну особу — посадову особу управління “Дозвільний офіс” за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором.

Окрім Департаментів та Управлінь ЛМР, ми отримали інформацію про кількість притягнутих до дисциплінарної відповідальності посадових та службових осіб районних адміністрацій м. Львова, що теж входять у структуру ЛМР. З-поміж шести адміністрацій найбільша кількість порушень спостерігається у Франківській районній адміністрації — 68, в Личаківській адміністрації 30 виявлено порушень , 29 - в Галицькій, 24 - в Шевченківській, 21 - у Сихівській, 17 - у Залізничній.

Найповнішу відповідь на запит надала Личаківська районна адміністрація, де конкретно вказано, до кого застосовувалось дисциплінарне стягнення, за яке порушення, дата його застосування. Дана адміністрація також вказала низку безпрецедентних прикладів, коли директорів ЛКП притягують до відповідальності шляхом оголошення догани через … „неналежний збір коштів із квартплати”.

Щодо видів дисциплінарних стягнень у районних адміністраціях, то у більшості випадків застосовуються догани, і жодного звільнення за останні три роки. Відтак, можна зробити висновок, що до працівників ЛМР застосовуються більш м'які дисциплінарні стягнення, ніж звільнення. Така тенденція спостерігається не лише у ЛМР, але й в інших міських, районних, обласних радах. До прикладу, в Нікопольській міській раді за порушення трудової дисципліни та інших, встановлених законодавством вимог оголошено 63 догани і лише одну особу звільнено. В інших органах влади теж доволі малий відсоток звільнень, але однозначно більший, ніж в органах місцевого самоврядування. Отож, залишається загадкою: чому посадовці органів місцевого самоврядування менше притягуються до відповідальності, аніж державні службовці?

Варто зазначити, що притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступка та накладення відповідного дисциплінарного стягнення – це право начальника органу, а не його обов’язок. Тобто, в кожному конкретному випадку неабиякий вплив на думку начальника можуть мати особисті відносини з підлеглими, або ж просто неналежний контроль за якістю виконання роботи підлеглими, чи небажання застосовувати суворі міри покарання.

Отже, інститут дисциплінарної відповідальності є невід'ємною частиною юридичної відповідальності публічних службовців загалом, а дотримання службовими та посадовими особами трудової дисципліни та інших встановлених законодавством вимог є умовою виконання покладених на них обов'язків. Якби, скажімо, звільнення службових та посадових осіб органів місцевого самоврядування не було рідкістю, а застосовувалось значно частіше, можливо, це би слугувало хорошим уроком як для звільнених осіб, так і для їхніх колег. Бо що з того, що в законі закріплені суворі стягнення, якщо на практиці вони здебільшого не застосовуються.

Тетяна Дембіцька, юрист ІПЦ НАШЕ ПРАВО